Тимофій сидів у крислатому кріслі і чекав. Раптом у кімнаті відкрився синій портал. «Цікаво», — подумав хлопець.
Вітер затягнув його всередину. Паперовий літак вилетів із кишені й полетів навколо голови, світячись як маленька зірка.
Хлопець приземлився на Хрещатик. Небо тріснуло фіолетовою блискавкою. Між будівлями крокував гігантський металевий робот.
Люди кинулися розбігатися. Тимофій притулився за газетний кіоск і заплющив очі.
Раптом — спалах! Капітан Америка й Залізна Людина приземлилися на вулицю. «Готуйся!» — гукнув перший.
Капітан Америка кинув щит. Залізна Людина випустила промінь. Робот смикнув їх обох, ніби мух, і гучно засміявся.
Герої ковзали по асфальту, пошкоджені, але живі. Робот піднімався знову. Тимофій тягнувся до кишені.
Паперовий літак горів теплим світлом. Хлопець кинув його прямо в груди робота.
Літак прилип до шва на броні. Очі робота блимнули — червоні, жовті, червоні, жовті.
Робот завалився купишною купою. Капітан Америка кивнув Тимофієві. Залізна Людина запалила маленький вогник на долоні.
